Продовжуємо ділитись з вами історіями працівників соціальної сфери, щоденна робота яких – допомагати людям. Це розповіді про майже два роки Незламності, про те, як війна вплинула на роботу, але не змінила бажання допомагати людям і відкривати для них серця.
Наталія Павлюкова – завідувачка сектору №1 відділу соціальних гарантій управління соціальних гарантій та персоніфікованого обліку департаменту соціальної політики Черкаської міської ради
Наталія Миколаївна у соціальній сфері вже 27 років. Свого часу, отримавши другу вищу освіту, пройшла конкурсний відбір на роботу в управління соціального захисту тоді ще Соснівського району Черкас. Починала зі спеціаліста, а нині – завідувачка сектору.
Опікується однією з найвразливіших категорій людей, зокрема, дорослими та дітьми з інвалідністю.
Тут їм допомагають із забезпеченням допоміжними засобами реабілітації, зокрема, протезно-ортопедичними виробами.
І таких людей, на жаль, стало в рази більше. Мені б хотілося, щоб в Україні були і фінансові, і технічні можливості для протезування всіх, хто цього потребує за новітніми технологіями, щоб для людей з такими проблемами було створено максимально безбар’єрне середовище.
У сектор, де працює Наталія Миколаївна, звертаються із документами щодо проходження комплексної реабілітації. Саме тут готують документи на виплати різних видів допомоги, компенсації, відшкодування рідним витрат на поховання черкасців, які перед смертю не мали жодного доходу. Також надають статус багатодітних сімей, видають відповідні посвідчення батьків та дітей. Готують документи для присвоєння почесного звання України «Мати-героїня».
Як війна вплинула на роботу
- Роботи стали в рази більше, як і людей, які потребують нашої допомоги.
Це і військовослужбовці, і внутрішні переселенці.
За що любите свою роботу
- За відчуття, що моя робота приносить користь людям. Часто важко, але завжди ставлю себе на місце людини, яка прийшла за допомогою і намагаюсь зробити для неї все, що від мене залежить. І навіть більше.
Мрія
- До війни, мабуть, у кожного була своя мрія. Зараз, як у всіх, одна - здолати ворога і жити в мирній, відбудованій, заможній Україні.
Дякуємо Наталії Миколаївні за сумлінну працю! ????
Продовжуємо ділитись з вами історіями працівників соціальної сфери, щоденна робота яких – допомагати людям. Це розповіді про майже два роки Незламності, про те, як війна вплинула на роботу, але не змінила бажання допомагати людям і відкривати для них серця.
Наталія Павлюкова – завідувачка сектору №1 відділу соціальних гарантій управління соціальних гарантій та персоніфікованого обліку департаменту соціальної політики Черкаської міської ради
І таких людей, на жаль, стало в рази більше. Мені б хотілося, щоб в Україні були і фінансові, і технічні можливості для протезування всіх, хто цього потребує за новітніми технологіями, щоб для людей з такими проблемами було створено максимально безбар’єрне середовище.
У сектор, де працює Наталія Миколаївна, звертаються із документами щодо проходження комплексної реабілітації. Саме тут готують документи на виплати різних видів допомоги, компенсації, відшкодування рідним витрат на поховання черкасців, які перед смертю не мали жодного доходу. Також надають статус багатодітних сімей, видають відповідні посвідчення батьків та дітей. Готують документи для присвоєння почесного звання України «Мати-героїня».
Як війна вплинула на роботу
????