так говорять про В’ячеслава Галву – бойового інструктора батальйону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, миротворця із відзнаками UN, учасника багатьох закордонних військових операцій зі звільнення заручників, спеціаліста з понад десяти військових дисциплін, розробника покращених сучасних зразків військового однострою і спорядження, автора унікального 4-денного курсу підготовки молодих бійців у зоні АТО, полковника Головного управління розвідки, почесного громадянина міста Черкаси.

Сьогодні, 4 січня, йому виповнилося би 49 років…

У зону АТО 41-річний В’ячеслав Галва поїхав добровольцем, аби за пришвидшеним курсом передати свій величезний досвід з підготовки бійців-добровольців різних підрозділів. 

«Із ним за кілька днів ми навчилися більше, ніж за попередні десятки років. Будучи інструктором, «Кузьмич» ішов із нами в розвідку, працював лопатою, встановлюючи фугаси», – розповідає доброволець «Азову» Захар Лавреньтьєв.

У серпні 2014 року підрозділи ЗСУ, прикордонники, батальйони МВС «Азов» і «Дніпро-1» зупинили наступ російських військ на Маріуполь.

25 серпня розвідувальний підрозділ, з яким був «Кузьмич», підірвав танк противника і першим зайшов у Новоазовськ. Наступного ранку В’ячеслава викликали до штабу в Урзуфі для отримання боєприпасів, які ворог «загубив» під час відступу: два джипи, завантажені бойовим спорядженням. І одна з гранат вибухнула в його руках…

В’ячеслав устиг лише закрити її собою, урятувавши таким чином життя своїх побратимів.

«Ми втратили одного з найкращих бойових інструкторів України, - говорять бойові побратими. – Це була скарбниця бойових знань, талантів, і при цьому – з кращими людськими якостями. Він – один із Лицарів цієї епохи, без страху і докору».

«В’ячеслав – військовий у четвертому поколінні, його настільною книгою був кодекс самураїв «Бусидо». Він мав низку відзнак Міністерства оборони України, медаль ООН «UNOMSIL», на жаль, посмертну медаль «За відданість воєнній розвідці» І ступеня , – згадують його колеги-військові. – А позивний «Кузьмич» йому дали ще в курсантські часи за веселу вдачу, почуття гумору і пристрасть до полювання та рибальства».

«2009 року сомалійські пірати захопили українське судно “Фаїна”, – згадує батько Галви Анатолій Леонідович. – На борту корабля було 33 танки, 6 установок залпового вогню, гранатомети, боєприпаси. Пірати понад 4 місяці тримали в полоні весь екіпаж, вимагали за їхнє звільнення величезну суму грошей. Ми тільки згодом дізналися, що надзвичайно складну і ризиковану справу доставки піратам 3,2 млн доларів викупу довірили саме нашому синові!».

Прощалися з легендарним військовим В’ячеславом Галвою в столичному Будинку офіцерів, поховали на Берковецькому кладовищі м. Києва.

Довідково:

Рішеннями Черкаської міської ради «За виявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі, безкорисливу любов до Батьківщини та народу України, пожертвування власного життя задля відстоювання територіальної цілісності нашої держави, прав і свобод нинішнього і наступного поколінь українців» В’ячеслава Галву посмертно нагороджено пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня та присвоєно звання «Почесний громадянин м. Черкаси».

Розпорядженням міського голови Черкас Анатолія Бондаренка вулицю Руднєва перейменовано на вулицю В’ячеслава Галви.

У «Черкаському клубі юних моряків» з’явився куточок слави, присвячений легендарному Кузьмичу.

Компанія українського військового бренду PIG-TAC у пам’ять про В'ячеслава Галву взяла шефство над Черкаським клубом юних моряків, а найкращі вихованці носять форму, розроблену Героєм.

2017 року в річковому порту Черкас урочисто підняли прапор на навчальному катері Черкаського клубу юних моряків «Кузьмич», названого на честь полковника Головного управління розвідки України В’ячеслава Галви.