Так вважає Любов Ткаченко, головний спеціаліст відділу призначення та перерахунку соціальних виплат управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.
У соціальну сферу її прийняли на конкурсній основі 25 років тому спеціалістом 1 категорії новоствореного відділу субсидій Соснівського району Черкас.
«Наприкінці 90-х років Україну накрила хвиля безробіття, люди мусили масово оформляти субсидію, аби вижити. Тому державні структури соціального захисту розширювалися», - згадує Любов Олексіївна.
«Перші дні на новій роботі мене вразили величезним напливом людей: у приміщення навіть важко було зайти. Довжелезні черги стояли на вулиці, у вестибюлі, під кабінетами. Ми вели прийом населення, опрацьовували документи для оформлення субсидій.
Я обслуговувала житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) і гуртожитки, спілкувалася з головами ЖБК, бухгалтерами, дотичними службами тощо.
Потім нас об’єднали з відділом допомог в одне управління – соціального захисту Соснівського району міста. Ще пізніше – Соснівське і Придніпровське управління з’єднали разом, а 2011 утворили департамент соціальної політики Черкаської міської ради.
Бачу, як вдосконалюється сфера соціально захисту, орієнтуючись на потреби громадян. Приміром, раніше, аби отримати субсидію, людина приносила не тільки заяву, а й сама збирала повний пакет документів з усіх організацій: про склад сімї, комунальні платежі з «Теплокомуненерго», «Водоканалу», довідку про розмір зарплати тощо. А тепер все це робимо ми. Мешканці міста тільки приходять до нас, пишуть заяву і заповнюють декларацію.
Нині у департаменті соціальної політки діє чудова громадська приймальня, триває комп’ютеризація, стало легше замовляти й опрацьовувати довідки.
Стороннім може здатися: що ці соціальні працівники роблять? Насправді у нашому департаменті слабкі не працюють, лише витривалі. Бо отримувачами різних пільг, компенсаційних виплат і допомог є кожен третій житель Черкас. І ми повинні грамотно й оперативно допомогти їм все оформити і отримати.
Обсяг роботи дуже великий, але я звикла до активного насиченого життя. Мені подобається допомагати людям. Бо на 2 тисячі пенсії чи мінімальну зарплату непросто виживати. Тож підказуємо, як діяти у скрутній ситуації.
А колегам з нагоди 10-річчя департаменту зичу міцного здоров’я, приємного спілкування з людьми, терпіння і морального піднесення».