#МА_ТИ Наталія Работіна – мати загиблого Героя, сержанта Ігоря Работіна
#МА_ТИ Наталія Работіна – мати загиблого Героя, сержанта Ігоря Работіна
Перегляди: 318
«Ігор шість найкращих років свого життя віддав армії та Україні. Полігони, вишколи, важка служба воїна. Але говорив: «Я не шкодую про свій вибір. Армія – це моє», – розповідає Наталія Работіна.
Пані Наталія має технічну освіту, працювала на різних підприємствах, у дитячому садку. З чоловіком розлучилися, тому синів виховувала сама.
«Ігорьок був дуже добрим, з дитинства «мамин». У школі – активний, завзятий, відповідальний, «душа компанії», мав господарський склад характеру, умів організувати колектив. Тягнувся за старшим братом Сашею, і в школі дружив зі старшими за себе», - згадує Наталія Андріївна.
Ігор Работін закінчив автодорожній ліцей, відслужив строкову службу в ЗСУ. Опісля пробував себе на різних роботах. Врешті вирішив іти служити в АТО, бо вважав це справою чоловіка і патріота. З 2017 року служив за контрактом у 95 десантно-штурмовій бригаді, був командиром господарчого відділення взводу матеріального забезпечення.
«Ігор довго не зізнавався мені, що був у зоні активних бойових дій, аби не хвилювати. Оці перші хлопці – вони такі були вмотивовані. Взагалі ця бригада вирізнялася вихованням і дисципліною, - розповідає Наталія Андріївна. - Востаннє він приїхав у відпустку в серпні 2021 року. Коли почалася повномасштабна війна, постійно дзвонив і втішав: «Мамо, не плач, все буде добре. Ми переможемо!».
Пізніше побратими розказали їй, як Ігор, ризикуючи життям, мужньо витягував багатьох із небезпечних місць, аби всі були живі. Йому самому осколок попав у живіт і він стік кров’ю. Це був квітень 2022 року поблизу селища Довгеньке Харківської області.
«Він загинув у Чистий четвер. Треба прибирати все, до Паски готуватися – а моє материнське серце відчуває біду, неспокій. Все з рук валиться, нічого не хочу робити. Отака страшна в мене була паска 2022 року», - зі сльозами на очах згадує пані Наталя.
Тепер сили для життя вона бере у спілкуванні з рідними та друзями, допомагає волонтерам і воїнам. Заради пам’яті загиблого Ігоря взяла участь у фотопроєкті «МА-ТИ». Підтримує спілкування з коханою дівчиною свого сина, яка теж служить за контрактом.
А в січні у сина Саші народився син, якого той на честь брата назвав Ігорем.
«Це нам Господь замість великої втрати дав таке щастя в сім’ю. І добре, що в Черкасах є Алея пам’яті та Стели Героїв. Бо молодь повинна бачити наших захисників, виховуватися на цих прикладах. І знати, якою ціною нам дається наша Перемога», - говорить Наталія Работіна.
«Ігор шість найкращих років свого життя віддав армії та Україні. Полігони, вишколи, важка служба воїна. Але говорив: «Я не шкодую про свій вибір. Армія – це моє», – розповідає Наталія Работіна.
Ігор Работін закінчив автодорожній ліцей, відслужив строкову службу в ЗСУ. Опісля пробував себе на різних роботах. Врешті вирішив іти служити в АТО, бо вважав це справою чоловіка і патріота. З 2017 року служив за контрактом у 95 десантно-штурмовій бригаді, був командиром господарчого відділення взводу матеріального забезпечення.
Пізніше побратими розказали їй, як Ігор, ризикуючи життям, мужньо витягував багатьох із небезпечних місць, аби всі були живі. Йому самому осколок попав у живіт і він стік кров’ю. Це був квітень 2022 року поблизу селища Довгеньке Харківської області.
Тепер сили для життя вона бере у спілкуванні з рідними та друзями, допомагає волонтерам і воїнам. Заради пам’яті загиблого Ігоря взяла участь у фотопроєкті «МА-ТИ». Підтримує спілкування з коханою дівчиною свого сина, яка теж служить за контрактом.
