💬 «Якби я фотографувалася зараз для свого живого сина, то це було би фото успішної жінки-підприємця, усміхненої та щасливої. Саме такою мене хотів бачити Роман», – говорить 44-річна Ірина Лисак.
💙 Розповідає, що в Черкаси приїхала 2 роки тому з Полтавщини. Працює в роздрібній торгівлі. Любить випікати і мріє започаткувати власну справу. Завдяки роботі та постійному спілкуванню з людьми відволікається від горя.
💬 «Син був моєю гордістю й опорою. З дитинства серйозний і відповідальний. Друзів мав небагато, але справжніх. Після школи здобув фах бармена-ресторатора, потім - правознавця. І
невдовзі зацікавився військовою справою.
Ми відвезли його у військову частину на Полтавщині, де якраз був набір. Проте не знали, що це буде служба за контрактом. Після навчань мій 19-річний Роман приїхав і каже: «Ма, збирай речі. Я їду в зону АТО», – плачучи, згадує пані Ірина.
🇺🇦 Старший солдат Роман Іванченко служив 5 років у 72-ій ОМБР імені Чорних Запорожців. А в березні 2022 року, на початку повномасштабної війни, 24-річний воїн загинув, обороняючи Харківщину.
💬 «Коли дивлюся новини про військових – не можу стримати сліз. У мене менший брат служить, пройшов Іловайськ. Меншому синові 20 років, і він теж проситься воювати, навіть ходив у військкомат. Моя мрія і мета – аби якнайшвидше закінчилася війна. Я дуже дорого заплатила за неї. Хочу, аби смерті наших чоловіків і синів не були даремними».
💛 Пані Ірина робила сухі супи для воїнів, тепер частину своєї зарплати віддає волонтерам. Переконана, що всі повинні постійно допомагати захисникам продуктами чи коштами, адже це наш громадянський обов’язок.
💬 «Мені приємно спілкуватися з такими, як я, бо розуміємо одна одну. Тому відвідую зустрічі й майстер-класи, зокрема, в Центрі «Жага життя». Дякую за це їхнім організаторам. Ми збираємося не заради випічки чи поробки, а щоби душу відвести», – говорить жінка.
І ще одна втіха Ірини Лисак – собака.
💬 «Це моя віддушина. Вона все розуміє. Коли я плачу – облизує мене. Приходимо на цвинтар до сина – сидить поруч і чекає, відчуває, що тут є важливе і цінне для мене. Якщо я відкрию власну кав’ярню-пекарню для воїнів чи пельменну – дозволятиму всім відвідувачам заходити із тваринами».
👉 Більше про Романа Іванченка -