Віра Мукан, мама загиблого Героя лейтенанта Володимира Мукана.
Її син став першим у родині за 100 років, хто воював не за СРСР, а за Україну. «Мені б шинельку й чобітки», – говорив маленьким Володя Мукан, бо дуже хотів бути схожим на тата, котрий служив у черкаському гарнізоні. Також в Афганістані, Білорусії, Казахстані, в СБУ в незалежній Україні. Тоді вони сміялися над серйозними словами дитини. І лише з роками зрозуміли: майбутній лейтенант Володимир Мукан змалечку підсвідомо відчував свою долю, пов’язану з військовою справою.
Віра Мукан – відома в місті й на Черкащині педагог, відмінник освіти України, вчитель-методист вищої категорії, вчителька української філології, була завучем і директоркою школи.
У їхній сім’ї панував дух поваги і любові до всього українського. Тож коли син на другий день повномасштабного вторгнення попросився воювати, попри погані передчуття материнського серця, вона не стала його тримати. Бо знала, що виховала патріота.
«Тероборона, Попасна, Харківщина, Придністров’я, Бахмут. У цих гарячих точках він був. Як прес-офіцер, готував великий загальноукраїнський проєкт про ЗСУ. І водночас ходив на нульові позиції. 28 квітня 2023 року о 17.30 в останньому дзвінку до мене він зізнався: «Мамо, ми завтра о 4 ранку ідемо на «нуль». Я буду керівником контрнаступу…», – зі сльозами на очах згадує Віра Павлівна.
А 30 квітня Віра Мукан отримала звістку про загибель сина, Героя і патріота, батька двох маленьких синів, 35-річного лейтенанта Володимира Мукана.
Журналіст, філолог, піарник, офіцер ЗСУ, кандидат наук. Інтелектуал, якого виховали в найкращих українських традиціях. Організовував масштабні фестивалі автотехніки Old Car Land і запустив перший україномовний ютуб-канал про автомобілі.
Тепер як найдорожчу реліквію Віра Мукан береже бірку з пологового будинку про народження сина, його фото і пам’ятні речі, сповнені любові та поваги до рідних і України.
Більше про лейтенанта Володимира Мукана читайте за посиланнями