Так говорить Ольга Котик – єдина жінка, яка працює у відділі програмного забезпечення та операторів баз даних управління організаційного забезпечення департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.

Зосереджена, спокійна, неговірка. Насправді має неабиякий технічний склад мислення. І працює у зовсім, здавалося би, не жіночому напрямку – адміністратором масштабних програмних комплексів для соціального захисту людей.

Від її вміння залежить встановлення і налаштування програм для розрахунку  і  призначення допомог, пільг та субсидій; масові перерахунки, аналіз контингенту отримувачів соціальної допомоги і пільговиків, підготовка звітності тощо.

«Я можу працювати з будь-якою базою даних департаменту соціальної політики», - говорить Ольга Котик.

За прикладом тата вона обрала фінансово-економічний фах. Однак ще з років студентства цікавилася технікою і механізмами. Тож її запросили працювати у сектор комп’ютерного забезпечення управління праці та соціального захисту населення.

 «Я швидко вчилася на практиці всьому, чого не знала з університету. Відтак стала повноцінним системним адміністратором. Збирала і налаштовувала комп’ютери, міняла запчастини, прокладала дроти, запускала нові програми. Було приємно, що мені довіряють складні і масштабні проєкти, прислухаються до моєї думки як експерта».
І, створюючи відділ програмного забезпечення та операторів баз даних у департаменті соціальної політики, Ольгу Котик призначили заступницею начальника відділу.

«Я – єдина жінка серед 4-х чоловіків. Тож всю технічну роботу виконують вони. До певної міри мені навіть шкода, бо я люблю техніку, для мене це як іграшки, складні конструктори, - можу розібратися з будь-якою. А праця в чоловічому колективі загартовує. Подобається, що немає пліток, образ, ми швидко вирішуємо всі конфлікти. Мені на роботі легко, цікаво і комфортно.

Говорячи про місцеве самоврядування, де я сьогодні працюю, відзначу: Черкаси – дуже перспективне і зручне для життя місто. Однак прикро бачити, що через політичні та фінансові проблеми багато хороших креативних проектів у нашому обласному центрі (та й інших містах України) не доводяться до кінця. Зокрема, ідея створення комунального єдиного міського інформаційно-розрахункового центру з повним реєстром жителів, його інтеграція з роботою ЦНАПу, надавачами житлово-комунальних послуг – на жаль, поки залишається тільки на словах. Чи впровадження деяких програм охорони здоров’я (наприклад, електронний медичний кабінет), руху транспорту, розвитку міської інфраструктури тощо.

Взагалі ж, мені приємно усвідомлювати себе частиною великого колективу, який робить добру справу для громади».